Н. В. Макаренко, Я. С. Шевченко

Національний ботанічний сад імені М. М. Гришка НАН України

ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ БІОЛОГІЧНИХ ПРЕПАРАТІВ ПРОТИ САМШИТОВОЇ ВОГНІВКИ CYDALIMA PERSPECTALIS (WALKER, 1859)

Самшитова вогнівка Суdalima perspectalis (Walker, 1859) з родини Вогнівки-трав’янки (Crambidae), (Pyraloidea Latreille, 1802; лускокрилі Lepidoptera Linnaeus, 1758) – надзвичайно агресивний шкідник різних видів самшиту, що завдає величезної шкоди по всьому своєму ареалу як в штучних насадженнях, так і в природних лісових масивах. Батьківщиною є Східна Азія (Китай, Корея, Японія, трапляється на Далекому Сході в Росії та Індії). 

В Європі цей метелик вперше був зареєстрований в 2006 р. (Німеччина), 2007 р. (Голландія). На даний час за рахунок перевезення посадкового матеріалу для озеленення та активного поширення імаго даний вид заселив насадження самшиту майже по усьому його природному і культигенному ареалу.

З літературних джерел відомо, що гусінь самшитової вогнівки також може пошкоджувати такі види рослин: клен польовий Acer campestre L., клокичка периста Staphylea pinnata L., калина вічнозелена Viburnum tinus L., бруслина Euonymus verrucosus Scop., E. latifolius (L.) Mill., E. japonicus Thunb. та інших рослин. Проте масового заселення на даних рослинах не спостерігалось.

Свідчення про наявність C. perspectalis на території України до 2013 року були відсутні. Перші згадки про появу подібних пошкоджень відмічено у 2015 році в Закарпатській області та в Криму. Перші повідомлення про виявлення цього шкідника у м. Києві датовані також 2015 роком. З того часу пошкодження самшиту спостерігаються майже по всьому місту.

Метелик самшитової вогнівки - це комаха крупного розміру, з розмахом крил до 45 мм. У стадії імаго відомо 2 різні форми: типового світлого забарвлення та темна морфа (мал. 1). У типового метелика, який зустрічається частіше, колір крил світлий, по краям присутня коричнева облямівка, низ обрамований короткими тонкими віями у вигляді бахроми. Метелики відкладають яйця з нижньої сторони листків самшиту. Свіжевідкладені яйця блідо-зелені, майже прозорі, діаметром близько 1 мм. Гусінь народжується жовтувато-зеленого кольору. Довжина молодої гусені – 1-2 мм. Голова велика та чорна. Розвивається протягом 3-4 тижнів, за які збільшується в розмірі до 3,5-4 см. По мірі дорослішання колір гусені змінюється на більш темний, а по боках утворюються чорні та білі лінії. На кожному боці по 1 товстій чорній лінії та декілька тонких білих. Також на тілі з’являються темні опуклі крапки. Гусениці живляться листками самшиту. У випадку їх нестачі шкідник з’їдає кору. Після завершення харчування гусінь формує лялечку, з якої впродовж 10-15 днів вилітає метелик.

Довжина лялечки – 2,5-3 см, вона світло-зеленого кольору. Зимують гусениці вогнівки (близько 0,5 - 0,7 см завдовжки) у характерних білих павутинних коконах між зеленими верхівковими листочками кормової рослини (мал. 2 а).

Мал. 1. Метелик Суdalima perspectalis:а) типового світлого забарвлення (фото з інтернету) та b) темна морфа (м. Київ, 04.06.2016 р.)

Мал. 2. Самшитова вогнівка Суdalima perspectalis :а) зимуючі стадії: гусінь в коконі та лялечка (НБС, березень 2019); b) гусінь (м. Київ, березень 2016 р.), c та d - гусінь на 3-й день після обробки сумішшю Актоверму та Лепідоцид – БТУ.

При потраплянні шкідника в сприятливі умови він дуже швидко розмножується та поширюється за відсутності лімітуючих факторів. У літературі відсутні дані про природних ворогів та паразитів на території України. Таким чином, неконтрольований ріст чисельності виду за порівняно малий проміжок часу може призвести до загибелі насаджень самшиту.

НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ САМШИТОВА ВОГНІВКА РОЗВИВАЄТЬСЯ В 3 – 4 ПОКОЛІННЯХ.

Тому, маючи самшити серед власних насаджень, з настанням весни потрібно постійно оглядати рослини. Ранньою весною, коли середньодобова температура буде сягати 12 – 15 °С, потрібно ретельно продивитись рослини, оскільки зимуюча стадія гусені в цей час починає вилазити з коконів та живитись. Саме час провести першу обробку! Серед рекомендованих для боротьби з самшитовою вогнівкою препаратів застосовують контактні інсектициди, які зазвичай досить токсичні та мають сильний неприємний запах. Швидко виникає резистентність (звикання шкідника до дії препарату). Зважаючи на це, ми рекомендуємо застосовувати суміш препаратів Актоверм  (100мл/10 л води) та Лепідоцид–БТУ (100мл/10 л води). Лепідоцид -БТУ можна замінити на Бітоксибацилін–БТУ (100мл/10 л води), але обов’язково в суміші з Актовермом (поодинці дані препарати не дають 100%-ї ефективності проти даного шкідника).  Актоверм – це біопрепарат-інсектицид, діючим чинником якого є комплекс природних авермектинів - Аверсектин С (0,2 %), який утворюється в процесі життєдіяльності штаму-продуценту стрептоміцету Streptomyces avermitilis. Аверсектин С - є специфічним природним нейротоксином, здатним незворотньо вражати нервову систему комах-шкідників. Лепідоцид–БТУ  - це біоінсектицид для захисту рослин від лускокрилих комах-шкідників. До його складу входять життєздатні  клітини  бактерії Bacillus thuringiensis var. kurstaki, ендоспори та біологічно активні продукти життєдіяльності бактерій: білкові кристали – ендотоксини. Бітоксибацилін – БТУ універсальний біопрепарат-інсектицид. Складається з життєздатних бактерій Bacillus thuringiensis, ендоспор та біологічно-активних продуктів життєдіяльності бактерій – білкових кристалів (ендотоксинів) та термостабільниого бета-екзотоксина.