Чи задумувалися Ви про те, наскільки все гармонійно влаштовано в природі? 

Волога випаровується і знову повертається у вигляді опадів, рослини для свого росту і розвитку використовують органічну речовину ґрунту, відмираючи, самі перетворюються в органіку тощо. Візьмемо наприклад ґрунт. Це величезний, чітко збалансований мікросвіт, у якому кожен вид мікроорганізмів має своє місце і своє значення. Злагоджена взаємодія різних біологічних угруповань допомагає утримувати баланс усіх ґрунтових процесів.

І це до тих пір відбувалося так, доки не втрутилась Людина. Вона стала обробляти ґрунт, сильно його удобрювати, сіяти, з глибоким переконанням у тому, що це на користь ґрунту і на користь рослинам, що вирощуються. Тому що головна мета – це врожай. Чим більше, тим краще. А про ґрунт, його біологічний світ, взаємозв’язки з навколишнім середовищем – забувають. При цьому попутно виникають проблеми: хвороби рослин, шкідники, стреси, які  Людина пов’язує із ворожою дією зовнішніх сил, а не з активним втручанням у життя ґрунту. У результаті вона (Людина) затрачає все більше сил і грошей, а результат або той самий, або навіть гірший і гірший. І тоді наступає розуміння: «Мабуть, не дарма Природа все так влаштувала?». Якщо подивитися на незаймані ліси або цілинні землі, то у них практично завжди є волога, рослини ростуть і плодоносять, якщо навіть їх ніхто не підживлює, і рослини на таких ділянках здорові і шкідників практично немає. У чому ж причина? А причина у збереженні балансу видів і розвитку тих самих угруповань, які приносять взаємну користь всім ґрунтовим мешканцям. Одне з таких сприятливих співтовариств є МІКОРИЗА.

Багато грибів здатні вступати в тісні симбіотичні, тобто взаємовигідні, зв’язки з рослинами, утворюючи мікоризу, яку ще називають «грибокоренем» («myco» – гриб і «rhiza» – корінь). Найцікавіше явище природи, яке довго для вчених було загадкою. Аналіз наукових літературних джерел за останні десятиріччя свідчить про те, що симбіоз грибів і рослин з утворенням мікоризи є дуже поширеними і охоплює біля 85 % вищих рослин на Землі.

В процесі їхнього симбіозу гриби отримують доступ до продукту фотосинтезу — глюкози, оскільки самі не в змозі синтезувати самостійно через відсутність хлорофілу. У свою чергу мікориза діє подібно насосу, постачаючи рослинам необхідні поживні мінеральні речовини і воду. Найважливішим є здатність забезпечувати рослини фосфором, що стимулює фотосинтез і, як наслідок – процеси синтезу: вітамінів, білків, жирів, крохмалю. А також мікориза зміцнює імунітет, гормональний статус рослин. Рослини, на коренях яких утворилася мікориза, краще пристосовані до навколишнього середовища, вони більшою мірою захищені від несприятливих екологічних умов, включаючи посуху, негативні температури, засолення і забруднення ґрунту і повітря. Крім того, симбіоз мікоризоутворюючих грибів і рослин сприяє формуванню стійкості рослин проти дії патогентів і навіть шкідників.

Виділяють три види мікоризи: ектотрофну (зовнішню), ендотрофну (внутрішню) та екто-ендотрофну (змішану). Коротко зупинюся на кожному виду.

Ектотрофна мікориза характерна більше для дерев’янистих рослин і досить рідко зустрічається у трав’янистих. При такій мікоризі на коренях вищої рослини є зовнішній чохол із гіф гриба, від якого у зовнішнє середовище простягаються вільні гіфи гриба. Власних кореневих волосків корінь при цьому не має. Їхню функцію виконує мікориза. Ендотрофні мікоризи характерні для більшості трав’янистих рослин і у цьому випадку гриб знаходиться в основному всередині тканини кореня рослини і лише на незначну відстань виходить назовні. Мікориза практично не помітна на поверхні кореня рослини у зв’язку з тим, що значна частина міцелію гриба проникає всередину клітин кореневої системи. Кореневі волоски при цьому не зникають. Досить розповсюджена у рослин мікориза перехідного типу – екто-ендотрофна. Гіфи гриба у цьому випадку густо обплітають корінь вищої рослини зверху і той же час дають рясні відгалуження, які проникають вглиб кореня. Мікориза може утворювати цілі комунікативні мережі і об’єднувати декілька рослин і тим самим приносити користь кожній з них.

Отже, мікориза активно допомагає рослинам засвоювати макро- і мікроелементи з важкодоступних (малорозчинних) сполук ґрунту, що збільшує врожайність вирощуваних культур за меншої потреби добрив та води. До речі, внесення високих, не науково обґрунтованих, норм мінеральних добрив пригнічує ріст мікоризи. Використання мікоризи дозволяє аграрію не тільки заощадити на добривах, але й вирішити багато проблем, які виникають при вирощуванні здорової рослинної продукції. А сама продукція набуває високих споживчих якостей. Та, оскільки Людина втрутилась у природні процеси, які відбуваються у ґрунтах, багато взаємозв’язків порушено і їх потрібно відновлювати. Це можна зробити завдяки внесенню біопрепаратів, що містять спори грибів, здатних утворювати мікоризу, а також бактерії, які

Ектотрофна мікориза характерна більше для дерев’янистих рослин і досить рідко зустрічається у трав’янистих. При такій мікоризі на коренях вищої рослини є зовнішній чохол із гіф гриба, від якого у зовнішнє середовище простягаються вільні гіфи гриба. Власних кореневих волосків корінь при цьому не має. Їхню функцію виконує мікориза. Ендотрофні мікоризи характерні для більшості трав’янистих рослин і у цьому випадку гриб знаходиться в основному всередині тканини кореня рослини й лише на незначну відстань виходить назовні. Мікориза практично не помітна на поверхні кореня рослини у зв’язку з тим, що значна частина міцелію гриба проникає всередину клітин кореневої системи. Кореневі волоски при цьому не зникають. Досить розповсюджена у рослин мікориза перехідного типу – екто-ендотрофна. Гіфи гриба у цьому випадку густо обплітають корінь вищої рослини зверху і той же час дають рясні відгалуження, які проникають вглиб кореня. Мікориза може утворювати цілі комунікативні мережі і об’єднувати декілька рослин і тим самим приносити користь кожній з них. Отже, мікориза активно допомагає рослинам засвоювати макро- і мікроелементи з важкодоступних (малорозчинних) сполук ґрунту, що збільшує врожайність вирощуваних культур за меншої потреби добрив та води. До речі, внесення високих, не науково обґрунтованих, норм мінеральних добрив пригнічує ріст мікоризи. Використання мікоризи дозволяє аграрію не тільки заощадити на добривах, але й вирішити багато проблем, які виникають при вирощуванні здорової рослинної продукції. А сама продукція набуває високих споживчих якостей. Та, оскільки Людина втрутилась у природні процеси, які відбуваються у ґрунтах, багато взаємозв’язків порушено і їх потрібно відновлювати. Це можна зробити завдяки внесенню біопрепаратів, що містять спори грибів, здатних утворювати мікоризу, а також бактерії, які допомагають утворюватись та розвиватись мікоризі. Технологія землеробства з використанням біопрепаратів забезпечує здорову екологію і має високу рентабельність.