Готуємося до весни

У вас ще є час — підремонтуйте і купуйте садовий інвентар, якщо є потреба — придбайте добрива, отрутохімікати. Не пропустіть нагоди відвідати виставки, семінари, де черпайте корисну інформацію, обмінюйтеся досвідом з сусідами, друзями, колегами.

При перекопуванні ґрунту проведіть обробку для його обеззараження та покращення кореневого живлення рослин шляхом обприскування розчином препаратів Фітохелп (10-20 мл/10-15 л води/1 сотку), Фітоцид (20-30 мл/10-15 л води/1 сотку) чи Органік-баланс (10 мл на 5 л води/1 сотку). Останній препарат ще й покращує розкладання рослинних решток. Якщо восени не було проведене обрізування смородини, аґрусу та порічок, якомога раніше виконайте цю роботу. Обрізують плодоносні дерева, формують крони у молодих рослин. Календарно період березень-квітень (та лютий за сприятливої температури повітря – не нижче мінус 5 °C) є одним з кращих для обрізування дерев усіх плодових культур. Закінчують обрізування найменш зимостійких сортів яблуні й груші та обрізують усі інші породи і сорти (сливу, вишню, черешню, абрикос, волоський горіх, персик). Якщо площа плодових насаджень невелика усі плодові культури доцільно обрізувати в цей період. Розпочніть з проріджування загущеної крони дерев, вирізавши сухі, підмерзлі, хворі гілки. Обрізуючи гілки, не залишайте пеньків, але й не завдавайте великих ран. Всі рани післяобрізування обмазуйте садовим варом або пофарбуйте олійною фарбою. Щоб не допускати перенесення бактеріальних захворювань під час обрізування дерев, слід пилку, ніж чи секатор продезінфікувати розчином формаліну, приступаючи до обрізування кожного дерева.

 Весняний строк є кращим для проведення омолоджувального обрізування старих дерев. Персик обрізують навесні у фазу «рожевого бутону» – у цей час уже добре помітні пошкодження морозами. Весна – час садіння дерев кісточкових культур, груші, горіхів. При садінні рослин для заправки ямок доцільно буде використати Азотофіт-т (15-20 г на ямку) та Мікохелп-т (20 г на ямку)

Навесні, як можна раніше, також можна висаджувати суницю, коли ґрунт достатньо забезпечений вологою, що нагромадилась у зимово-весняний період. При запізненні із садінням навіть на 5-6 днів після початку весняних польових робіт погіршуються умови зволоження ґрунту, тому при садінні рослини необхідно поливати. Запізнення із садінням, часто навіть при поливах, призводить до загибелі великої кількості рослин, особливо посушливою весною.

Після садіння полийте рослини розчином біопрепаратів Хелпрост укорінювач (35 мл на 10 л води), Азотофіт-р (10 мл на 10 л води) та Мікохелп (20 г на 10 л води) та обов’язково замульчуйте ґрунт. У районах Степу, де зима нестійка і до випадання снігу значно знижується температура, у зв’язку з чим можуть пошкоджуватись рослини, суницю висаджують тільки навесні у перші 5-6 днів польових робіт з обов’язковим поливом рослин.

За несприятливих погодних умов восени або в разі відсутності добре підготовленого ґрунту чи саджанців для осіннього садіння в оптимальні строки смородину висаджують навесні відразу після розмерзання ґрунту (якомога раніше). Приживлюються кущі і при садінні в пізніші весняні строки, коли на стеблах бруньки проросли. Але за таких умов потрібен ретельний догляд за ними, їх щоденно (при відсутності дощів) треба поливати впродовж 12-16 днів, до повного відновлення життєдіяльності листків.

Весняне закладання малинника потрібно вважати вимушеним. Воно обмежується дуже раннім проростанням бруньок на кореневищах. Його потрібно провести в найраніші і стислі строки, коли тільки починаються польові роботи. При весняному садінні необхідно стежити, щоб не обламувались етіоловані паростки на кореневищі. Садять паростки на глибину кореневої шийки. Надземну частину стебел зрізують на рівні поверхні ґрунту, потім їх спалюють.

Утримуйте ґрунт у чистому від бур’янів і розпушеному стані, а також у забезпеченні вологою і поживними речовинами. За таких умов коренева система безперервно збагачується повітрям, посилюється життєдіяльність корисних мікроорганізмів. Проводьте мульчування ґрунту, особливо при вирощуванні дерев та кущів без зрошення. Шар мульчі товщиною 4-6 см із соломи, перегною, торфу, компосту чи соломистого гною запобігає пересушуванню ґрунту, розвитку бур’янів, сприяє кращому росту й плодоношенню плодових стебел. Мульчують сформовані плодоносні насадження після весняного обробітку ґрунту. Мульчуючий матеріал розстеляють всередині смуги або по всій площі з розрахунку 2-4 кг на 1 кв. м. До мульчі для її оздоровлення та розкладання рослинних решток можна також додавати Орга нік-баланс (10 мл на 5 л води/1 сотку). Рослинні рештки та ґрунт обприскують розчином біопрепаратами Орга нік-баланс (10 мл на 5 л води/1 сотку) чи Фітоцид (10-20 мл / 10 л води на одну сотку), ґрунт розрихлюють, зароблюючи рештки у ґрунт. Також у цей час, за вологої погоди, на штамбах і скелетних гілках старих дерев обчищають відмерлу кору. Для дезінфекції очищених ділянок можна використати розчин біопрепаратів Фітоцид (50 мл на 10 л води) чи Фітохелп (30 мл на 10 л води). Відновлюють побілку штамбів та основ скелетних гілок вапняним розчином або ж спеціальними фарбами для запобігання сонячним опікам. До розчину можна також додати вищеназвані біопрепарати. 

Надійно зберігайте отрутохімікати. Їх зберігайте у спеціальних приміщеннях окремо від інших матеріалів, як би герметично вони не були упаковані. Користуйтеся для цього спеціальними ящиками. На всі хімікати треба написати етикетки, або продублюйте назви українською мовою на упаковці з іноземними написами. Отрутохімікати слід обов’язково тримати під замком, щоб уникнути випадкових отруєнь членів сім’ї. Пильно стежте за появою мишей. До певного часу вони не шкодять. Але як тільки в середині березня навколо дерев утворяться «лійки», вони накидаються на плодові дерева і об’їдають на стовбурах кору.

Інколи миші пошкоджують садові суниці і навіть гризуть бруньки аґрусу. Якщо на вашій ділянці, в сараях, садовому будинку господарюють миші, треба провести затруювання нір, розкласти отруйні принади, пастки. Слід обов’язково перевірити життєздатність усіх тканин живців, тобто – як перезимували плодові рослини. Щоб дізнатися чи пошкоджені однорічні прирости, необхідно гострим ножем зрізати частину кори разом з деревиною. Якщо вона світло-коричнева чи коричнева, то це ознака пошкодження морозом. Листкова брунька на такому живці зморщується, стає нещільною. Хоч уже й минула пора підмерзання садів, але небезпечні березневі опіки кори.

Ось чому не слід знімати обв’язку зі штамбів. Можливе також відмирання кори штамбів і гілок в результаті різких коливань температури вдень і вночі. Слід увесь сад ретельно перевірити після зими, обрізати сухі й відмерлі гілки, залікувати рани і дупла на корі штамбів і скелетних гілок, причиною яких є поломи, морозобоїни, пошкодження гризунами. Рани зачищають ножем до здорової тканини, дезінфікують розчином мідного купоросу і замазують садовим варом. Відразу після танення снігу можна розв’язати кущі, підняти пригнуту на зиму малину, підв’язати її до опори, прорідити загущені кущі смородини. Бувають зими малосніжні, з частими відлигами, коли ґрунт поперемінно то розмерзається, то знову замерзає. При цьому відбувається випирання висаджених восени рослин (корінці опиняються зверху). Навесні такі рослини пальцями обох рук потрібно втиснути в землю.